Планове медичне транспортування – це перевезення пацієнтів, які не потребують термінової медичної допомоги. Зазвичай її використовують для перевезення пацієнтів із хронічними захворюваннями, які потребують регулярного відвідування лікаря або для перевезення пацієнтів із середнім ступенем тяжкості захворювання, які мають отримати певний вид медичної допомоги.
На відміну від планової, екстрене медичне транспортування призначене для перевезення пацієнтів, які потребують термінової медичної допомоги. Це може бути ситуація, коли пацієнту необхідне негайне лікування в лікарні, коли пацієнт перебуває в критичному стані або коли пацієнта необхідно доставити на операцію.
Залежно від стану пацієнта, екстрене медичне транспортування може бути виконане на швидкій допомозі, гелікоптері або спеціально обладнаному автомобілі. Усі машини, які використовуються для екстреного медичного транспортування, оснащені спеціальним обладнанням для підтримки життя та медичного персоналу, який може оперативно надати допомогу пацієнтові у процесі перевезення.
Як правило, планове медичне транспортування здійснюється з метою забезпечити комфортне та безпечне перевезення пацієнта, тоді як екстрене медичне транспортування – для врятування життя пацієнта. У будь-якому випадку обидві форми транспортування є невід'ємною частиною системи надання медичної допомоги.
Усі дії під час екстреної госпіталізації спрямовані на скорочення часу доставки хворого до стаціонару, де є можливість надати спеціалізовану медичну допомогу. На місці виклику та по дорозі до лікарні бригада невідкладної допомоги здійснює всі необхідні заходи щодо стабілізації та підтримки стану хворого: це моніторинг життєвих показників та підтримання їх у допустимих межах, це і знеболювання, іммобілізація при травмах тощо.
Планове транспортування здійснюється за медичних чи соціальних потреб. Медичні потреби – це перевезення хворих між стаціонарами до реабілітаційних центрів. Такі хворі часто потребують спеціалізованого медичного контролю при перевезенні: киснева підтримка, дозована постійна інфузійна терапія для підтримки життєвих функцій, спеціальні ноші або засоби іммобілізації для хворих з травмами тощо. У разі такого перевезення необхідно: чітка попередня домовленість із стаціонаром, який приймає пацієнта. Що включає ознайомлення з медичною документацією, оцінка стану хворого, прийняття рішення про доцільність і своєчасність такого перекладу приймаючим лікарем. Наступним кроком буде зв'язок між лікарем та бригадою швидкої допомоги, яка займатиметься транспортуванням для визначення умов перевезення, обговорення підготовки необхідної медичної документації.
Для організації планового транспортування до лікарні необхідно підготувати: медичну картку хворого, витяг зі стаціонару, форму з рекомендаціями до перевезення FTF (при міжнародних перевезеннях), документи хворого та супроводжуючого, медикаменти для постійного прийому, мінімальний набір необхідного одягу, засоби гігієни. При тривалих перевезеннях необхідно продумати харчування хворої та супроводжуючої особи.